Загальна характеристика та визначення
Копрограма — це комплексне дослідження калу, яке дозволяє оцінити ферментативну функцію та кислотність шлунка, виявити порушення роботи підшлункової залози та жовчного міхура, запальні та інфекційні процеси у кишківнику. Під час цього лабораторного дослідження оцінюються такі фізико-хімічні властивості калу:
- форма,
- консистенція,
- колір,
- запах,
- pH,
- наявність слизу, прихованої крові, стеркобіліну та білірубіну.
Також проводиться мікроскопічне дослідження зразка калу, під час якого визначаються:
- ступінь перетравлення білків, жирів, вуглеводів і харчових волокон;
- наявність запалення, кровотечі чи паразитів.
Кал — це кінцевий продукт перетравлення їжі в шлунково-кишковому тракті (ШКТ). Під час цього процесу на їжу впливають: жовч, шлунковий сік, травні ферменти та кишкова мікрофлора. Поживні речовини всмоктуються в стінки кишківника та потрапляються у кров. А із залишків та води формується кал, який виходить природним шляхом під час дефекації.
На склад і характеристики калу впливає робота всіх відділів травної системи. Отже, за результатами копрограми можна дізнатися, як працює весь ШКТ.
Для копрограми в лабораторію здається порція свіжого ранкового стільця.
Показання до призначення
Копрограму призначають у таких випадках:
- наявність симптомів розладу травної системи, як-от:
- болі в животі,
- діарея або закреп,
- нудота, блювота,
- метеоризм, здуття чи бурління в животі,
- помітна зміна кольору, консистенції, форми й запаху калу,
- погіршення апетиту,
- виснаження,
- поява жовтуватого відтінку шкіри, слизових оболонок, склер;
- діагностика захворювань органів травлення;
- оцінка функціонального стану ШКТ;
- моніторинг ефективності лікування захворювань ШКТ.
Особливості дослідження
Копрограма оцінює функціональну активність шлунка, кишківника, печінки, жовчного міхура, підшлункової залози та виявляє порушення в їх роботі. Також копрограма використовується для оцінки швидкості й ефективності травлення та діагностики дисбактеріозів і гельмінтозів. Вона складається з опису низки фізико-хімічних і мікроскопічних показників.
У нормі кал на 70-80% складається з води. У ньому можуть міститися речовини, які утворюються безпосередньо в просвіті кишківника або з’являються у ньому внаслідок роботи інших органів. У калі можна знайти:
- клітини крові та деяких тканин;
- мікроорганізми;
- кишкових паразитів: гельмінти, лямблії та їх яйця, цисти;
- домішки та патологічні включення.
Склад калу змінюється під впливом харчування та кількості випитої рідини. Але більший вплив на нього чинять захворювання ШКТ, а також патологічні процеси в інших органах і системах. Наприклад, деякі захворювання нервової системи супроводжуються порушеннями роботи травного тракту.
При захворюваннях нормальне співвідношення компонентів калових мас змінюється, з’являються патологічні домішки, які в нормі відсутні.
Щоб результат копрограми був максимально точним, потрібно виключити фактори, які можуть його спотворити. Ось найосновніші з них:
- не рекомендується здавати кал жінкам під час менструації та протягом 3 днів після неї;
- інструментальні дослідження та процедури з впливом на пряму кишку, як-от колоноскопія, гастроскопія, ректороманоскопія, повинні проводитися після копрограми або мінімум за 3 доби до неї;
- здавати кал потрібно не раніше 7 днів після завершення курсу антибіотиків.
Копрограма: розшифровка
Копрограма складається з таких показників:
- форма/консистенція — визначає відсоток води в калі, якщо її понад 85%, це свідчить про діарею, якщо ж менше ніж 60%, — про закреп; форму калу оцінюють за Бристольською шкалою;
- колір — формується під впливом стеркобіліну та залежить від складу їжі; змінюється від майже чорного до знебарвленого (ахолічного); в нормі — коричневий;
- запах — пов’язаний з утворенням летких речовин в процесі ферментації білкових компонентів їжі; при надмірному споживанні білків запах посилюється; різкий або кислий запах свідчить про патологічні процеси;
- pH реакція — пов’язана з діяльністю бактерій, в нормі нейтральна або незначно лужна;
- слиз — у великих кількостях з’являється при запальних процесах у кишківнику та іноді при закрепах;
- кров — з’являється у калі при кровотечах у ШКТ;
- залишки неперетравленої їжі — з’являються при нестачі шлункового соку та травних ферментів, а також, коли прискорена перистальтика кишківника;
- детрит — дрібні частинки перевареної їжі та зруйнованих бактеріальних клітин з'являються в калі внаслідок запалення;
- змінені та незмінені м'язові волокна — з’являються при недостатньому розщепленні білків через порушення секреторної функції шлунку, підшлункової залози або кишківника, або через прискорене просування їжі у ШКТ;
- сполучна тканина — з'являється при недостатності підшлункової залози або шлункового травлення;
- рослинна клітковина неперетравлена — з’являється через багато причин, серед яких, зокрема: диспепсії, недостатність жовчі, виразковий коліт і підвищена перистальтика;
- нейтральний жир — з’являється через недостатність функцій підшлункової залози й печінки або порушення виділення жовчі в просвіт кишківника;
- жирні кислоти — з’являються через порушення всмоктувальної функції кишкової стінки або через посилену перистальтику;
- мила — з’являються через нестачу травних ферментів і жовчі;
- крохмальні зерна (внутрішньоклітинно) — з’являються через зменшення секреції шлункового соку та/або посилення гнильних і бродильних процесів у кишківнику;
- крохмальні зерна (позаклітинно) — з’являються через недостатню активність специфічних ферментів амілаза або занадто швидке просування їжі кишківником;
- лейкоцити — збільшуються в кількості через запальні процеси у кишківнику;
- еритроцити — збільшуються в кількості внаслідок кровотеч у стінках товстої або прямої кишки;
- кристали — з'являються через порушення травлення або при кровотечах, гнильних процесах, гельмінтозах;
- йодофільна флора — з’являється внаслідок диспепсії;
- епітелій — з’являється у калі через запальний процес у стінки кишки;
- дріжджоподібні гриби — починають переважати у кишківнику через загибель нормальних кишкових бактерій, наприклад, внаслідок лікування антибіотиками, та свідчать про зниження імунітету;
- яйця гельмінтів — свідчать про присутність паразитів в організмі;
- найпростіші — можуть свідчити про такі захворювання як лейшманіоз або шигельоз (дизентерія);
- реакція на приховану кров — позитивна, коли є виразки або злоякісні пухлини у шлунку чи дванадцятипалій кишці;
- реакція на стеркобілін — якщо його забагато, кал гіперхолічний, якщо замало — ахолічний; обидва відхилення свідчать про порушення виділення та відтоку жовчі;
- реакція на білірубін — в нормі повинна бути негативною; позитивна реакція можлива через дисбактеріоз кишківника або його підвищену перистальтику.
Погані сигнали копрограми
Дослідження калу може виявити багато порушень роботи ШКТ. Оцінювати копрограму потрібно в комплексі. Повну оцінку її результату може дати тільки лікар, який знає клінічну картину пацієнта, його скарги.
Ось лише кілька ознак порушення роботи ШКТ, які може виявити копрограма.
Зміна консистенції стільця:
- рідкий — коліт, проблеми з перистальтикою;
- м'який — проблеми з перетравленням жирів;
- кашкоподібний — дисбіоз, диспепсія.
Зміна кольору стільця:
- жовтуватий — проблеми з підшлунковою залозою;
- світло-коричневий — печінкова недостатність, непрохідність жовчних проток;
- зеленувато-чорний — дисбіоз;
- червоний — кровотеча в товстій кишці;
- темно-коричневий — надлишок тваринного білка в раціоні.
Зміна запаху стільця:
- кислий — застій жовчі, процеси бродіння;
- різкий — порушення функції підшлункової, синдром надмірного бактеріального росту (СНБР);
- гнильний — виразковий коліт, гнильна диспепсія.
Еритроцити в калі можуть свідчити про наявність геморою, анальних тріщин, поліпів, пухлин, запалень.
Крохмаль говорить про можливий кандидоз, СНБР або гіпоацидність — недостатність соляної кислоти у шлунковому соку, через що порушується засвоєння поживних речовин з їжі.
Ознаками запалення є лужна реакція калу та присутність у ньому лейкоцитів, слизу, білірубіну й еритроцитів.
Про зниження ферментативної активності підшлункової залози свідчать такі показники:
- знижений рівень стеркобіліну;
- кисла реакція калу;
- присутність м’язових волокон, нейтрального жиру, мил, жирних кислот, клітковини, крохмалю та йодофільної флори.
Про порушення роботи жовчного міхура свідчать такі показники:
- зниження стеркобіліну;
- зміна кольору на білий або сірий;
- присутність мил, нейтрального жиру й жирних кислот.
Про зниження кислотності шлунка свідчить присутність у калі таких елементів:
- м'язові волокна;
- сполучна тканина;
- рослинна клітковина неперетравлена;
- крохмаль.
FAQ
Що можна їсти перед здаванням аналізу на копрограму?
Якщо метою копрограми є оцінка функції травлення, тоді потрібно дотримуватися звичайного режиму харчування. В інших випадках за три доби до забору калу потрібно вилучити з раціону продукти, які змінюють колір калу (моркву, буряк, продукти та напої з барвниками), а також містять залізо (червоне м’ясо, печінка, риба, зелень, томати). Перед копрограмою можна їсти пісне м'ясо, каші, молочні продукти, картопляне пюре, варені яйця, білий хліб з маслом, невелику кількість свіжих фруктів.
Як підготуватись до аналізу копрограма?
Підготовка до забору калу для копрограми розпочинається за три дні та полягає у вилученні з раціону продуктів та ліків, які можуть вплинути на колір та консистенцію стільця.
Копрограму не можна проводити:
- одразу після курсу антибіотиків,
- під час кровотечі з гемороїдальних вузлів, гематурії або після надмірного напруження;
- під час менструації та протягом 3 днів після неї.
Безпосередньо перед відбором калу необхідно спорожнити сечовий міхур, провести гігієну статевих органів та анусу теплою водою з милом.
Кал відбирається зранку. Дефекацію слід провести у чисту посудину (горщик, судно). Потім із середньої частини фекальних мас ложечкою відібрати грамів 20 стільця у стерильний одноразовий контейнер.
Контейнер потрібно доставити в лабораторію протягом 2-3 годин після забору. Зверніть увагу, що лабораторії не приймають в роботу кал з домішками сечі, крові чи води.
Який лікар може призначити копрограму?
Лікарі різних спеціалізацій можуть призначити копрограму. Це може бути гастроентеролог, терапевт, педіатр, інфекціоніст, хірург, неонатолог, а також нутриціолог та дієтолог.
Яка норма аналізу на копрограму?
До копрограми входить велика кількість показників. Грамотно інтерпретувати їх може тільки лікар. Наводимо норми основних показників копрограми:
- консистенція/форма — м’яка/оформлена;
- колір — коричневий;
- запах — каловий, нерізкий;
- pH — 6-8 (нейтральна);
- сполучна тканина, м'язові волокна — відсутні;
- нейтральний жир, жирні кислоти — відсутні;
- клітковина неперетравлена — у невеликій або помірній кількості;
- мила, крохмальні зерна, йодофільні бактерії — відсутні;
- слиз — відсутній;
- лейкоцити — поодинокі, або відсутні;
- еритроцити, епітелій, найпростіші, дріжджовий грибок, яйця гельмінтів, кристали — не виявлені;
- реакція на приховану кров — негативна;
- реакція на стеркобілін — позитивна;
- реакція на білірубін — негативна.
Як правильно зібрати кал маленької дитини для проведення копрограми?
Якщо дитина вже вміє сидіти на горщику, тоді кал збирається в нього. Перед дефекацію горщик потрібно вимити й ошпарити окропом. Якщо дитина ще не сидить, тоді кал збирається на чисту медичну клейонку чи серветку. Дефекацію можна простимулювати легким масажем животика. З поверхні одноразового підгузка забір калу можна проводити, тільки якщо ви на 100% впевнені, що малюк не встиг у нього помочитися.
до -10%